Формування компетентностей з проєктування цифрових курсів у науково-педагогічних працівників в LMS Moodle
Схема розділу
-
-
Кротких В.Д.
ЛНУ імені Тараса Шевченка
Формування компетентностей з проєктування цифрових курсів у науково-педагогічних працівників в LMS Moodle
Освітній процес в українських закладах вищої освіти з кожним роком зазнає змін під впливом цифрових технологій. Воєнний стан значно прискорив цей процес, через що гібридні форми навчання набули більшої значущості, особливо в регіонах, де організація стаціонарного навчання стикається з низкою складнощів.
Незважаючи на широке впровадження LMS Moodle в університетах та регулярне розширення її функціоналу розробниками, викладачі продовжують використовувати переважно базовий функціонал системи, здебільшого для розміщення статичних матеріалів та прийняття завдань. Моніторинг курсів на Освітньому порталі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка [2] показав, що викладачам досі бракує повного розуміння та психологічної готовності до використання дидактичних можливостей різноманітних інструментів Moodle, методики їх застосування для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, організації ефективної комунікації в межах курсу, проведення оцінювання в цифровому середовищі.
З метою формування та розвитку в науково-педагогічного складу компетентностей, необхідних для проєктування, розробки, впровадження та супроводу цифрових навчальних курсів з використанням інструментарію LMS Moodle, було розроблено курс підвищення кваліфікації, який ознайомлює слухачів з технічними аспектами роботи в Moodle і демонструє підходи до створення інтерактивного та результативного навчального контенту для здобувачів освіти [3].
Пріоритетом в розробці курсу була спрямованість на активне навчання, що передбачає не лише засвоєння теоретичних знань, а й практичне їх застосування. Викладачі спочатку «занурюються» в цифрове навчальне середовище Moodle як звичайні студенти: виконують завдання, беруть участь у форумах та використовують інтерактивні інструменти. Після цього викладачі переходять до ролі розробників, застосовуючи отриманий досвід для проєктування власних навчальних матеріалів та активностей в Moodle. Таким чином, навчання стає більш усвідомленим та практично-орієнтованим. Тривалість курсу складала місяць, з 1 до 31 серпня 2024 року, що дозволило здійснити підготовку викладачів, які виявили бажання пройти курс, перед самим початком навчального року.
Курс розпочинається з настановчого відео, яке знайомить слухачів з цілями, структурою курсу та особливостями навчання. Відеолекція проводилась у форматі вільного спілкування викладачів, наближеного до формату подкасту, на якому обговорювалося значення цифрової трансформації для сучасної вищої освіти, виклики, з якими стикаються викладачі при переході на дистанційне навчання, та можливості, які відкриваються завдяки ефективному використанню LMS Moodle для покращення якості навчального процесу та залучення здобувачів освіти.
Перед тим, як перейти до матеріалу першого навчального тижня, слухачам пропонується здійснити реєстрацію теми цифрового курсу, реалізовану у вигляді ресурсу «База даних». У цьому елементі збирається інформація про майбутні проєкти викладачів і одночасно демонструються можливості Moodle для збору та структурування даних (рис. 1). Всього було зареєстровано 56 тем, для яких зрештою були створені цифрові курси в окремо створеній категорії.
Рис. 1 - Використання бази даних як ресурсу для реєстрації й зберігання тем майбутніх проєктів викладачів
Перший змістовий блок курсу має на меті осмислення поточного стану освітньої сфери та формування спільного розуміння ключових викликів і можливостей. З цією метою, викладачі-слухачі беруть участь у форумі «Стаціонарне чи цифрове навчання в сучасних умовах, що краще?» Форум слугує осередком для обговорення переваг та недоліків різних форматів навчання, обміну особистим досвідом та вироблення колективного бачення майбутнього освіти (рис. 2).
Рис. 2 - Обговорення в форумі на тему стаціонарного та цифрового навчання
Наступні модулі, реалізовані переважно за допомогою інструменту «Урок» (Lesson), послідовно занурюють слухачів у ключові аспекти цифрового навчання. Тема «Цифрові тренди та стандарти цифрового навчання» формує концептуальне підґрунтя, «Огляд цифрових платформ та інструментів» розширює горизонти поза Moodle, а «LMS Moodle» детально розглядає можливості самої платформи. Активність «Урок» є знайомою для викладачів і дозволяє подавати матеріал порційно, з вбудованими контрольними питаннями та розгалуженнями для активного опрацювання інформації. Утім, на відміну від стандартного підходу до побудови уроків у Moodle, лекція комбінувала текстовий та відеоконтент (останній представлено так само у форматі бесіди в вільному форматі тьютора і викладача курсу).
Для спільного накопичення знань та створення глосарію чи бази найкращих практик використовуються інструменти «Глосарій» і «Вікі» на тему «Цифрове навчання» (рис. 3). Глосарій з цифрового навчання функціонує як динамічна база термінів, що використовуються в цифровому навчанні. Викладачам пропонується ознайомитися з існуючими визначеннями, оцінити їх чіткість та, за необхідності, додати нові терміни, які, на їхню думку, є важливими для розуміння цифрового навчання.
Ресурс «Вікі» використовується для створення статей, що розкривають теми цифрового навчання більш глибоко та детально. На відміну від глосарію, статті у вікі містять вичерпну інформацію про певну тему і включають теорію, історію, практичне застосування та приклади. Слухачі курсу мають завдання написати власну статтю на обрану тему (з глосарію або власну) або взяти участь у створенні та редагуванні існуючих статей. Окрема увага приділяється використанню коментування та обговорень для досягнення консенсусу щодо змісту статті.
Рис. 3 - Використання «Глосарію» і «Вікі» як елементів практичної діяльності викладачів у курсі
Практична складова курсу включає модуль «Проєктування теоретичного матеріалу, створення навчального відео, адаптація навчального контенту», яка надає необхідні знання, а для відпрацювання навичок та отримання зворотного зв'язку від колег використовується «Семінар» (Workshop), за допомогою якого було організовано peer-to-peer оцінювання.
Процес власне проєктування курсу розглядається у двох заняттях: «Планування й загальне проєктування цифрового курсу» та «Реалізація активностей при цифровому навчанні». Кожен з цих модулів складається з теоретичної частини та практичного завдання (Assignment), де слухачі застосовують отримані знання, розробляючи структуру власного курсу (рис. 4). Окрема тема присвячена «Організації формативного та сумативного оцінювання при цифровому навчанні».
Рис. 4 - Теми другого тижня курсу
Для демонстрації сучасних інтерактивних можливостей в курс інтегровано відео «Вбудовування контенту у Moodle через H5P», презентоване О. Войченком [1]. У відео розглядається спосіб вбудовування контенту, зокрема відео з YouTube, в Moodle за допомогою H5P iframe embedder як альтернатива стандартним методам, що мають обмеження. Завершальні модулі, такі як «Організація цифрового навчання з окремого курсу» та «Супровід і фасилітація при цифровому навчанні» фокусуються на аспектах впровадження та підтримки здобувачів освіти в цифровому середовищі.
Фінальним етапом курсу є проєктна робота, в рамках якої кожен викладач має розробити та представити власний цифровий курс (або його фрагмент) на обрану тему, застосовуючи всі здобуті знання та навички. Для додаткової самоперевірки засвоєння теоретичного матеріалу слухачам пропонується пройти «Підсумковий тест».
Курс підвищення кваліфікації розроблено на засадах конструктівістської парадигми, де навчання розглядається як активний процес побудови знань через власний досвід та взаємодію з навколишнім середовищем. Викладачі не просто слухають про Moodle, вони активно працюють у ньому, виконуючи завдання, беручи участь у форумах, вікі, семінарах, тобто випробовують на собі ті активності, які згодом зможуть запропонувати своїм студентам. Така інтеграція спектру інструментів Moodle в курс є, на наше переконання, більш доцільною демонстрацією їхнього потенціалу. Досвід впровадження курсу показав, що з використанням різноманітних інструментів Moodle можна побудувати змістовну, інтерактивну та практично-орієнтовану програму підвищення кваліфікації, яка сприяє підвищенню якості цифрового навчання в університеті.
Список використаних джерел
- Войченко О. П. Вбудовування контенту у Moodle через H5P, 2023. DLMC - Youtube. URL: https://www.youtubе.com/watch?v=UJ-IqGAICSU (дата звернення: 24.05.2025).
- Освітній портал ЛНУ імені Тараса Шевченка. URL: https://du.luguniv.edu.ua/.
- Семенов М. А., Кротких В. Д. Курси підвищення кваліфікації з питань організації цифрового навчання для науково-педагогічних працівників. Освітній портал ЛНУ імені Тараса Шевченка. URL: https://du.luguniv.edu.ua/course/view.php?id=6833.