Лівінський Л.В.
здобувач вищої освіти ступеня магістра,
КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»,
Педагогічні умови впровадження LMS у освітній процес закладу вищої освіти
Ключові слова: LMS, цифрова освіта, педагогічні умови, вища освіта, цифрова компетентність, управління навчанням
У сучасному освітньому просторі протягом останніх п’яти років відбувається інтенсивне впровадження цифрових технологій, зокрема систем управління навчанням (Learning Management Systems - LMS), яка стала однією з ключових тенденцій трансформації вищої освіти. LMS забезпечують централізовану платформу для організації, реалізації та моніторингу освітнього процесу, сприяють формуванню єдиного освітнього середовища, а також підвищенню ефективності навчання як для здобувачів вищої освіти, так і для викладачів[3].
Метою публікації є визначення актуальності педагогічних умов ефективного впровадження LMS у діяльність закладу вищої освіти.
Впровадження LMS в освітній процес висвітлюють у свої працях як українські вчені: Г. Волчкова, Т. Мельник, С. Махновський, С. Ткачов, Н. Ткачова, А. Ткачов та інші, так і закордонні науковці: R. Chugh, S. Hameed, H. Hasan, O. J. Luck, D. Turnbull and others.
Система управління навчанням (LMS) - це програмне забезпечення, яке дає змогу створювати, організовувати, доставляти та відстежувати навчальні курси. LMS застосовується в освітньому процесі для підтримки дистанційного, змішаного та очного навчання. Наразі існує багато різних LMS, які різняться як за цільовою аудиторією, так і за способом розгортання[4].
За цільовою аудиторією виокремлюють наступні LMS :
· Академічні, які є орієнтованими на заклади освіти, підтримують електронні курси, оцінювання та зворотний зв’язок.
· Корпоративні, що призначаються для бізнесу, підтримки та підвищення кваліфікації працівників.
· Комерційні, які орієнтуються на продаж навчальних курсів.
· Змішані, в яких поєднують елементи вищезазначених систем[5].
LMS розрізняються за способом розгортання:
· On-premise (серверні) - встановлюються на власні сервери організації.
· Хмарні (cloud-based) - працюють через інтернет, не потребують власної інфраструктури [5].
Особливості застосування систем управління навчанням (LMS) визначають їхню ефективність в організації сучасного освітнього процесу та зумовлюють широку популярність у закладах вищої освіти. Однією з ключових характеристик LMS є масштабованість, що дає змогу ефективно організовувати навчання для різної кількості користувачів -від невеликих академічних груп до багатотисячних аудиторій, при цьому не втрачаючи стабільності системи. Важливим є і аспект кастомізації, тобто можливості адаптувати платформу під конкретні потреби закладу освіти або викладача (наприклад, змінювати інтерфейс, структуру курсів, додавати авторські матеріали чи визначати індивідуальні траєкторії навчання здобувачів вищої освіти)[5][1].
Ще однією значущою особливістю є відстеження успішності здобувачів вищої освіти, яке реалізується через вбудовану аналітику та звіти. LMS також створюють інтерактивне освітнє середовище, де здобувачі можуть спілкуватися між собою та з викладачем через форуми, брати участь в опитуваннях і тестах, використовувати чати - усе це сприяє залученню до освітнього процесу. Важливою функцією LMS є й наявність інструментів зворотного зв’язку, завдяки яким викладач може коментувати виконані завдання, залишати індивідуальні рекомендації, а здобувачі вищої освіти, своєю чергою, можуть ставити запитання та отримувати роз’яснення в асинхронному або синхронному режимі[4]. У сукупності ці можливості створюють гнучке, ефективне та персоналізоване освітнє середовище.
Впровадження LMS у закладах вищої освіти потребує створення відповідних педагогічних умов, серед яких можна виокремити: методичну та технологічну підготовку викладачів; адаптацію освітнього контенту до цифрового формату; забезпечення педагогічної підтримки здобувачів освіти у віртуальному середовищі; організацію змішаного навчання[2].
Однією з важливих передумов успішного використання LMS є наявність готовності викладачів до застосування цифрових технологій, що містить як цифрову компетентність, так і педагогічну гнучкість. Платформи LMS дозволяють реалізувати елементи активного навчання, створювати адаптивні маршрути засвоєння знань, організовувати самостійну роботу та зворотний зв'язок у режимі реального часу. Також актуальним є питання проєктування освітнього середовища, яке базується на LMS, відповідно до дидактичних принципів. Зокрема, важливо забезпечити інтерактивність, візуалізацію, можливість для комунікації та співпраці. Це дозволяє реалізувати принципи студентоцентризму, індивідуалізації та гнучкості навчання[1][2].
З технічної точки зору, для ефективного впровадження LMS необхідне забезпечення стабільного доступу до платформи, інтеграція з іншими цифровими ресурсами, а також дотримання стандартів безпеки даних. Крім того, має бути передбачене постійне супроводження, адміністрування та технічна підтримка системи[5].
Впровадження LMS у заклади вищої освіти -це складний багаторівневий процес, що вимагає не лише технологічної бази, а передусім педагогічно обґрунтованих умов. Методична підготовка викладачів, розвиток цифрових навичок у здобувачів вищої освіти, системна підтримка з боку адміністрації. Врахування та цілеспрямоване створення таких умов сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу й відповідатиме сучасним вимогам до якості вищої освіти.
Список використаних джерел
1. Мельник Т., Волчкова Г. Досвід застосування LSM Moodle при дистанційному навчанні у закладах вищої освіти. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. Кропивницький, 2021. № 192. С. 106-111. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-192-106-111
2. Ткачов С., Ткачова Н., Ткачов А., Махновський С. Застосування LMS moodle для організації змішаного навчання у вищій школі: основні можливості та недоліки. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. 2024. Вип. 73. С. 296-301.
DOI: https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2024/73.56
3. Sanchez L., Penarreta J., Poma X. Learning management systems for higher education: a brief comparison. Discover Education. 2024. DOI: https://doi.org/10.1007/s44217-024-00143-5
4. Turnbull D., Chugh R., Luck J. An Overview of the Common Elements of Learning Management System Policies in Higher Education Institutions. TechTrends. 2022. DOI: https://doi.org/10.1007/s11528-022-00752-7
5. Hameed S., Hasan Learning management system developments and challenges: A literature review, Mesopotamian Journal of Computer Science, pp. 33–41, Jan. 2021, DOI: 10.58496/MJCSC/2021/005.
Науковий керівник: Кузнєцова Неля Вікторівна, кандидат педагогічних наук, завідувачка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради».